не находить слов

gener. (для кого-л., для чего-л.)(от возмущения) keine Worte für (j-n, etw.) finden

gener. faltar palabras, no encontrar palabras

Set phrase: have no words for (smth.)

нахаживать, найти, действ. з.

I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;

2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);

3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;

4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);

5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;

6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -

1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;

2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;

3) визначений, обчислений, вирахуваний;

4) зустрінутий, стрінутий;

5) побачений;

6) визнаний; названий.

II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -

1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;

2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];

4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];

5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.

* * *

1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш

2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити

3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)

1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати

2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́

3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)

4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тися

1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти

2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти

врз bulmak

1) kaplamak

2) перен., разг. kapılmak

1) ( обнаруживать отыскивать) find (d); ( открывать) discover (d)

2) (полагать, считать) consider (d), find (d)

••

1) (двигаясь, приблизиться) come (over, upon); come (across); (о туче, облаке и т.п. тж.) cover (d)

2) (на вн.; овладевать - о чувствах, настроении) come (over, upon); тж. переводится выражениями be seized (with), have an attack (of)

3) сов. ( прибыть) come, gather, arrive

••

1) (рд.; пройти какое-л расстояние) cover a distance by walking

2) (вн.; причинить себе хождением) get (d) ( as a result of walking); walk to the point of getting (d)

General subject: be short in words, be short of words, to be short of words

(αόρ. (ε)βρήκα, υποτ. να βρω, παθ. αορ. (ε)βρέθηκα) ματ.

βρήκες την ώρα (или την περίσταση)! ирон. нашёл время!;

2) случайно встречать, обнаруживать (тж. перен.); заставать;

τον βρήκε η σφαίρα στο μέτωπο пуля угодила ему в лоб;

έχω βρει το μπελά μου μαζύ του у меня с ним одни неприятности; мне с ним просто беда;

τον νόμιζα ειλικρινή και τον βρήκα ψεύτη я считал его искренним человеком, а он оказался лжецом;

6) угадывать, отгадывать, догадываться; понимать;

δεν μπορώ να βρώ ποιός μού κλέβει τα βιβλία не могу помять, кто ворует у меня книги;

απ' το θεό να το βρεις бог тебе воздаст за твой поступки;

2) находиться, помещаться, быть расположенным (о здании и т, п);

это дефицитная вещь

1. vt

1) находить, отыскивать (в результате поисков)

2) находить, подбирать, останавливать свой выбор (на чём-л)

3) находить, подбирать, придумывать

4) находить, заставать

5) находить, считать, полагать

6) добираться

7)

2. sich finden

1) находиться, найтись

2) находиться, оказываться

3) (in A) высок приспособиться (к чему-л), смириться (с чем-л)

4) перен найти себя [своё призвание]

с

1. калима, сухан, гап; рӯс-ское слово калимаи русӣ; активный запас слов лингв. захираи калимаҳои серистеъмол; словарь иностранных слов луғати калимаҳои хориҷӣ; напишите это слово ин калимаро нависед; забросать кого-л. словами бисёр гап зада сари касеро гаранг кардан; не сказать ни единого слова сухане нагуф-тан

2. тк. ед. сухан, гап; культура слова маданияти сухан; слово серебро, молчание - золото даҳони баста сад тилло; дар слова 1) (способность гово-рить) кобилияти гапзанӣ, қувваи нотиқа 2) (красноречие) нотиқӣ, суханварӣ, гапдонӣ

3. чаще мн. слова гап, ҳарза, сафсата; это одни слова ин фақат гап аст

4. мн. слова шеър; музыка Глинки на слова Пушкина оҳанги Глинка, шеъри Пушкин

5. уст. гуфтор; «Слово о полку Игореве» «Гуфтор андар полки Игорь»

6. тк. ед. нутқ, сухан; вступительное слово пешгуфтор, сарсухан; заключительное слово нутқи хотимавӣ; надгробное слово нутқи видой; последнее слово подсудимого оҳирин сухани айбдор; свобода слова озодии сухан; предоставить (дать) слово сухан додан; лишить слова аз сухан (аз нутқ) маҳрум кардан

7. тк. ед. ваъда, кавл; дать слово ваъда додан; нарушить слово аз қавли худ гаштан; сдержать слово ба ваъда вафо кардан <> новое слово кашфиёти нав; пёрвое слово 1) сароғоз, ибтидо 2) асл, моҳият; последнее слово навтарин кашф; право слово прост.қавл медиҳам, дар воқеъ, воқеан, ҳақиқатан; честное слово ба ростӣ; другими (иными) словами вводн. сл. ба ибораи дигар, дигар хел карда гӯем; одним словом вводн. сл. қисса кӯтоҳ; хулласи калом; своими словами бо забони худ; господин (хозяин) своего слова (своему слову) ӯ аз кавли худ намегардад; игра слов суханбозӣ; набор слов ҳарза, сафсата; слово в слово айнан, ҳарф ба ҳарф; слово за слово гап аз гап баромада; слов нет вводн. сл. ҳақиқатан, ин тавр аст; без дальних слов гапро ғоз надода, суханро дароз на-карда; в двух (в нескольких) словах мухтасар(ан), бо якчанд калима, мухтасар карда; к слову [сказать] вводн. сл. дар омади гап; на два слова, на пару слов ба як [даҳан] гап; на словах даҳанакӣ; передать на словах даҳанакӣ баён кардан; его обещание так и осталось на словах ваъдаи ӯ гап буду халос; не говоря худого (дурного) слова ягон гапи ганда нагуфта; по словам вводн. сл. чунон ки гуфта шудааст; со слов кого-л., чьйх-л. ба кавли касе; с первого слова аз оғози сухан; с чужих слов аз рӯи гуфти касони дигар; брать свой слова обратно аз гап гаштан; бросать слова на ветер, бросаться словами беҳуда (пойдарҳаво) гап задан, ҳарзагӯӣ кардан; верить на слово ба гап бовар кардан; глотать слова нимғурма гап задан; держаться на честном слове амонат истодан; живого слова не услышишь ягон ҳамсӯҳбат нест; ловить на слове кого-л. касеро аз гап доштан, аз касе кавл гирифтан; не мочь (не уметь) связать двух слов ду даҳан гап гуфта натавонистан; не находить слов бо сухан ифода карда натавонистан; не хватает слов аз баёнаш забон (қалам) оҷиз аст; поминать добрым словом ба некӣ ёд кардан; помяните моё слово ман гуфтам, шумо шунидед; гуфти ман мешавад, ана мебинед; сказать пару тёплых слов прост. ду даҳан сухани хуш гуфтан; сказать своё слово ҳунари худро нишон додан; чеканить слова равшан ва бурро гап задан, дона-дона карда гап задан; \словоо - не воробёй, вылетит - не поймаешь посл. « тир аз камон ҷаст - ҷаст, мурғ аз қафас раст - раст; он за \словоом в карман нелезет ӯ ҳозирҷавоб аст

- слово в слово

- вводное слово

- бранное слово

- матерное слово

- на честное слово

- честное слово

* * *

в разн. знач. слова, -ва ср.

1. sõna (ka ülek.), lekseem, vokaabel; ласковое \словоо hell v lahke v sõbralik sõna, ругательное \словоо sõimusõna, иностранное \словоо võõrsõna, заголовочое \словоо v заглавное \словоо märksõna (sõnastikus), ключевое \словоо võtmesõna, отдельное \словоо üksiksõna, lekseem, знаменательное \словоо lgv. täissõna, täistähenduslik sõna, служебное \словоо lgv. abisõna, вводное \словоо lgv. kiilsõna, крылатое \словоо lgv. lendsõna, порядковое \словоо bibl. järjestussõna, удвоенное \словоо info topeltsõna, \словоо данных info andmesõna, порядок слов sõnajärg, sõnade järjekord, игра слов ülek. sõnamäng, kalambuur, подбирать слова sõnu otsima, слов не нахожу для чего ma ei leia sõnu, mul pole sõnu, глотать \словоа sõnu (alla) neelama, pudinal rääkima, pudistama, последнее \словоо техники tehnika viimane sõna, новое \словоо в медицине arstiteaduse uus saavutus, в полном v прямом смысле \словоа sõna otseses mõttes, к \словоу сказать вводн. сл. muide, muuseas, к \словоу пришлось kõnek. tuli jutuks;

2. (бeз мн. ч.) sõna, kõne; культура \словоа kõnekultuur, дар \словоа (1) sõnaseadeoskus, sõnaosavus, sõnameisterlikkus, (2) kõnevõime, родное \словоо emakeel, оружие писателя -- \словоо kirjaniku relv on sõna;

3. jutt, rääkimine, sõna(d); внушительное \словоо veenev jutt, веское \словоо kaalukas sõna, громкие слова suured v kõlavad sõnad, kõlisev jutt, пустые слова tühjad sõnad, sõnakõlksud, оскорбительные слова solvavad sõnad, solvav jutt, слова утешения lohutussõnad, lohutav jutt, по словам кого kelle sõnade v ütlemise järgi, в двух словах paari sõnaga, lühidalt, в немногих v коротких словах põgusalt, mõne sõnaga, другими словами teiste sõnadega, одним \словоом ühesõnaga, на словах (1) suusõnal, (2) sõnadega, jutuga, об этом \словоа нет selle kohta pole midagi v sõnagi öeldud, слов нет, пишет хорошо pole midagi ütelda, ta kirjutab hästi, слов нет, как она хороша ei leia sõnu, kui ilus ta on, спасибо на добром \словое aitäh hea sõna eest, не находить слов благодарности ei jõua ära tänada, поминать добрым \словоом hea sõnaga meenutama, понять друг друга без слов teineteist sõnadeta mõistma, подбирать слова sõnu otsima, пересказать своими словами oma sõnadega ümber jutustama, отделаться несколькими словами paari lausega õigeks saama v hakkama, перейти от \словоа к делу sõnadelt tegudele minema, слова не расходятся с делом teod ei lähe sõnadest lahku, словами тут ничего не сделаешь (palja) jutuga ei tee siin midagi, не с кем \словоа сказать pole kellega sõnakestki vahetada v rääkida, не даёт мне \словоа сказать ei lase mul sõnagi v sõnakestki ütelda;

4. (бeз мн. ч.) (au)sõna, lubadus; честное \словоо ausõna, сдержать своё \словоо oma sõna pidama, человек \словоа sõnapidaja, он крепок на \словоо ta on sõnakindel, ta on kange oma sõna pidama, дать \словоо (1) (esinemiseks) sõna andma, (2) ülek. sõna v lubadust aandma, связать себя \словоом end lubadusega siduma, взять \словоо с кого kellelt ausõna v lubadust võtma, верить на \словоо sõna v lubadust uskuma, ausõna peale usaldama, положиться на \словоо кого kelle lubadusele lootma;

5. (бeз мн. ч.) sõna, sõnavõtt, kõne; вступительное \словоо avasõna, заключительное \словоо lõppsõna, последнее \словоо подсудимого kahtlusaluse viimane sõna, свобода \словоа sõnavabadus, приветственное \словоо tervituskõne, надгробное \словоо lahkumissõnad, järelehüüe, просить \словоо на собрании koosolekul sõna paluma, предоставить \словоо для доклада ettekandeks sõna andma, лишить кого \словоа kellelt sõnaõigust ära võtma;

6. (бeз мн. ч.) van. lugu, pajatus, jutustus; "Слово о полку Игореве…" "Lugu Igori sõjaretkest…";

7. слова мн. ч. tekst, (laulu)sõnad; романс на слова Лермонтова romanss Lermontovi sõnadele; ‚

крепкое \словоо vänge v krõbe sõna, sõimusõna;

\словоо за \словоо sõna sõna järel, sõnahaaval, vähehaaval, üks ütleb sõna, teine ütleb sõna jne.;

бросать слова на ветер sõnu (tuulde) loopima v pilduma, suure suuga rääkima;

бросаться словами tühje sõnu tegema;

играть словами (1) teravmeelsusi pilduma, sõnadega mängima, (2) sõnu tegema v kõlksutama;

ловить v

поймать на \словое кого (1) kellel sõnasabast kinni haarama, keda sõnast püüdma, (2) kelle sõnade kallal norima, kelle sõnade külge hakkama;

не лезть v

полезть за \словоом в карман kõnek. kes ei ole suu peale kukkunud, kellel on vastus varnast võtta, ega sõnadest puudu tule;

без дальних слов kõnek. ilma pikema jututa;

сказать своё \словоо oma sõna ütlema;

слова застряли в горле у кого kellel jäid sõnad kurku kinni, kellel surid sõnad suus v huulil;

\словоо в \словоо sõna-sõnalt;

держаться на чистом \словое kõnek. ausõna peal püsima;

\словоо -- серебро, молчание -- золото vanas. rääkimine hõbe, vaikimine kuld;

не проронить ни \словоа mitte sõnakestki poetama;

ни \словоа не добьёшься ei saa sõnagi suust v kätte;

быть хозяином своего \словоа oma sõna peremees olema

слово ¹

-а, πλθ. слова, слов, -ам

κ. παλ. словеса, словес, -ам ουδ.

1. λέξη•

2. ομιλία, γλώσσα.

3. φράση• λόγος. || φλυαρία, αμετρολογία, αερολογίες, λόγια του αέρα, ανεμώλια έπη.

4. υπόσχεση, λόγος•

5. αγόρευση•

6. παλ. έργο λόγου, πνευματικό έργο• πόνημα, σύγγραμμα• βιβλίο.

7. πλθ. -а στίχοι (μελοποιημένοι).

εκφρ.

новое слово – καινούρια επίτευξη (επιστήμης κλπ.)• первое слово: α) το πρώτο, το αρχικό βήμα, το πρώτο ξεκίνημα; β)το πιο βασικό, το κύριο, το ουσιώδες•

последнее слово – η τελευταία λέξη (η νεότατη επίτευξη)•

одним -ом – κ. (απλ.) одно слово βλ. словом• слово в слово расказать διηγούμαι λέξη προς λέξη, κατά γράμμα, με το νι και με το σίγμα•

слово за слово – απο λίγο-λίγο, βαθμιαία (για εξέλιξη συνομιλίας, λόγου)•

на -ах – α) προφορικά, β) στα λόγια (όχι στην πράξη)•

по -ам чьим – α) κατά τα λόγια του..., κατά τα λεγόμενα του... β) όπως λέγει (διδάσκει, γράφει,) ο...• в двух (в кратких коротких) -ах με δυο λόγια, σύντομα, κοντολογής•

в одно слово – (για φράση, σκέψη) την ίδια, το ίδιο (κι εγώ)•.ταυτόχρονα κι εγώ•

к -у (прийтись) – θυμούμαι επειδή ειπώθηκε τέτοια λέξη, κάτι μου θυμίζει η λέξη•

от -а до -а ή до -а – όλα και λεπτομερέστατα•

от -а к -у – από κουβέντα σε κουβέντα, στην πορεία της συνομιλίας•

с первого -а – από την πρώτη λέξη (ευθύς εξ αρχής, αμέσως)•

о чужих слов – από τα λεγόμενα των άλλων•

слов ή слова нет – καμιά αντίρρηση ή συζήτηση• βέβαια, πραγματικά•

нет слов как... – δεν μπορώ να εκφραστώ πως...• к -у сказать με την ευκαιρία αυτή θα πω, να προσθέσω•

брать (взять) свои -а обратно – παίρνω το λόγο μου πίσω•

знать (такое) слово – ξέρω μαγικήλέξη (επιτυχίας)•

тратить -а понапрасну (попусту, зря) – χάνω τα λόγια μου μάταια, άδικα•

быть господином (хозяином) своего -а ή своему -у – εκτελώ την υπόσχεση μου•

не находить слов – δε βρίσκω λόγια (να ευχαριστήσω κ.τ.τ.)• слов не хватает βλ. προηγούμενη έκφραση.

слово ²

-а ουδ.

παλαιά ονομασία του γράμματος «С»

εκφρ.

слово-ер; слово-ерик; слово-ер-с; слово-ерик-с – παλ. ονομασία του φθόγγου «С» που στον προφορικό λόγο μπαίνει στο τέλος των λέξεων σε ένδειξη εκτίμησης προς τον συνομιλητή: с – слово και του «Ъ» – ер, ерик.

1. гущыI

словарь иностранных слов IэкIыб хэгъэгу гущыIэхэм ягущыIалъ

порядок слов в предложении гущыIэхэм гущыIэухыгъэм зэкIэлъыкIуакIэу щыряIэр

романс на слова Пушкина Пушкиным игущыIэхэм атехыгъэ романс

2. (что-л. сказанное, разговор) гущыI

ласковое слово гъэшIобзэ гущыI

в немногих словах гушыIэ заулэкIэ

в двух словах гущыIитIукIэ

понять друг друга без слов гущыIэ хэмылъэу узэгурыIон

не сказать ни слова зы гущыIи умыIон

3. (речь, выступление) гущыI, псалъ

приветственное слово шIуфэс гущыI

заключительное слово кIэух гущыI

4. (право говорить публично): свобода слова пIощтым уфитыныгъ

взять слово гущыIэ аIыпхын

предоставить слово кому-либо зыгорэм гущыIэ ептын

лишить слова кого-либо зыгорэм гущыIэ емытын

5. (обещание) гущыI

дать слово кому-либо зыгорэм гущыIэ ептын

взять слово с кого-либо зыгорэм гущыIэ Iыпхын

брать свой слова обратно уигущыIэ зэкIэпхьажьын

нарушить слово, не сдержать слова гущыIэу птыгъэр умыгъэцэкIэн, пIуагъэр умыгъэцэкIэжьын

◊ на словах гущыIэкIэ

дар слова (красноречие) жабз

набор слов гущыIэ зэхэгъэуцогъэ къодый

одним словом зы гущыIэкIэ

слово в слово зи хэмызэу

честное слово гущыIэ пыт

крылатые слова гущыIэ щэрыохэр

другими (иными) словами нэпэмыкI гущыIэкIэ

своими словами ежь игущыIэкIэ

не находить слов къызэрыпIон гущыIэ умыгъотын

передать на словах гущыIэкIэ епIотэжьын

бросать слова на ветер хьаулыеу угущыIэн

по последнему слову науки (техники) наукэм (техникэм) иаужырэ гъэхъагъэм тетэу

1. с

һүҙ

2. с

речь

тел, телмәр, һөйләү

3. с

обещание

биргән һүҙ, вәғәҙә

4. с

фекер, һүҙ

5. с

сығыш, һүҙ

6. с мн. слова

текст песни

(йырҙың) һүҙҙәре (тексы)

f

1) слово

2) слово, речь, разговор

3) слово ( выступление)

4) (тж palabra de honor) (честное) слово, обещание

5) дар слова

6) воен. пароль

1) слово

2) слово, речь, разговор

- comerse las palabras

3) слово ( выступление)

4) (тж palabra de honor) (честное) слово, обещание

- soltar la palabra

5) дар слова

6) воен. пароль

- no ser más que palabras

••